Чацький Тадеуш

28.08.1765–8.02.1813

З поміж громадсько-політичних та культурних діячів Волинського регіону початку ХІХ ст. особливе місце належить графу Тадеушу Чацькому, історику, економісту, засновнику польської нумізматики, меценату, засновнику фундаторського руху на Правобережній Україні, засновнику Кременецької (Волинської) гімназії, візитатору (ревізору) шкіл Волинської, Подільської та Київської губерній.

Народився 28 серпня 1765 року в родинному маєтку в Порицьку (Волинське воєводство, Річ Посполита), що належало давньому польському шляхетському роду. Тут у маєтку батька пройшло дитинство майбутнього вченого. У дитинстві був позбавлений батьківської опіки через арешт за наказом Рєпніна за агітацію проти рівних прав для неуніатів та дисидентів. З трирічного віку, після смерті матері, протягом п’яти років зі старшим братом Міхалом виховувався у Гданську в сім’ї дядька під опікою стрия – коронного стражника Францішека. Тут він отримав першу освіту у приватних вчителів. Після звільнення батька виховувався у родинному домі в Порицьку під опікою отця-єзуїта Фаутина Гродзіцького із Львівського єзуїтського колегіуму, не полишав занять і продовжував самоосвіту. У цій справі хлопець досяг неабияких успіхів, маючи у своєму розпорядженні батьківську книгозбірню з понад 20-ма тисячами книжок та рідкісних документів.

У 12 років на гроші, призначені батьком на розваги, Тадеуш створив невелику школу для незаможних мешканців Порицька.

В 16-річному віці став практикантом задворних судів у Варшаві; у цей період вільний час присвячував самоосвіті, часто перебував у бібліотеці Залуських. За дорученням королівської канцелярії  впорядковував королівський особистий архів, частину коронної метрики. 1784 року став членом Комісії  Kruszcowej, де, незважаючи на молодий вік, розвинув жваву діяльність. До 1785 року був останнім негродовим новгород-сіверським старостою. 1786 року Сейм обрав Т. Чацького до комісії Коронного скарбу, в якій він перебував протягом 7 років.

Чацький рано почав громадську діяльність як член різних комісій польського сейму. За короткий час він створює кілька цікавих проектів, спрямованих на поліпшення торгівлі, економіки та фінансів краю, на власні кошти видає гідрографічну карту Литви та України, «Замітки про польську торгівлю». Одночасно самостійно продовжив освіту, вивчаючи юриспруденцію та політичні науки під керівництвом відомих польських істориків Адама Нарушевича і Яна Альбертранді. Паралельно працював у Головному Варшавському архіві, впорядковуючи акти Коронної метрики. Його енергійна діяльність у Рудній та Фінансовій комісіях не залишилась непоміченою. 1786 року Т. Чацького нагородили орденом св. Станіслава, а в 1791 році – орденом Білого Орла.

Політичні потрясіння, пов’язані з Третім поділом Польщі, не оминули і Т. Чацького. Його маєтки були конфісковані за розпорядженням російського уряду і повернуті після вступу на престол Павла І. Після повного відходу від громадської та політичної діяльності молодий граф знов повертається до активного громадського і політичного життя.

При коронації нового імператора він був у складі делегації від Київської губернії, у 1800 році – серед засновників Варшавського «Товариства Друзів Наук», 1802 року – заснував «Торговельне товариство». Цього ж часу формував власну бібліотеку, проводив історичні та правові дослідження.

1803 року було реформовано Віленський навчальний округ, до якого увійшли Київська, Подільська і Волинська губернії. Тадеуша Чацького призначають генеральним візитатором (інспектором) навчальних закладів цих губерній. З цього часу і до останніх днів життя він віддається справі освіти. На Волині і на Поділлі відкриває багато нових шкіл, проводить широкі реформи у вже існуючих навчальних закладах. У 1812 році Чацький відкриває першу гімназію у Києві, готує відкриття гімназії у Вінниці. Та найбільшою його заслугою було створення Волинської гімназії, згодом перейменованої в ліцей.

Гімназія була відкрита у місті Кременці 10 жовтня 1805 року. Т. Чацький мріяв про те, щоб за своїм значенням цей навчальний заклад став малим університетом для Волині, і він домігся цього. Волинська гімназія за багатством книг, навчальних посібників, різноманітних колекцій перевершувала не тільки подібні заклади, але й вищі. Фізичні та хімічні кабінети були обладнані найновішими приладами. На власні кошти Чацький закупив для гімназії бібліотеку короля Станіслава Августа, яка нараховувала 16 000 томів рідкісних видань. При гімназії були також закладені школи механіків, землемірів, садівників, сільських хірургів, астрономічна обсерваторія та великий ботанічний сад. Метою Чацького було виховання не тільки всебічно освіченої молоді, а й патріотів своєї країни. Не випадково серед вихованців Волинського ліцею в майбутньому виявилось багато польських декабристів та учасників повстання 1831 року. Видатному освітянину вдалося залучити до викладання видатні педагогічні сили. Незабаром заклад отримав славу Волинських Афін, став найвідомішим та найпрестижнішим на всьому Правобережжі України.

Благодійна діяльність вченого була гідно оцінена його земляками. На його честь було викарбовано золоту медаль, серце педагога після його смерті було поховане в урні, що знаходилась в актовій залі Кременецького колегіуму з латинським написом: «Де багатство твоє, там і серце твоє».

Чому саме скелю на березі Тетерева в м. Житомирі було названо ім’ям Чацького? Це зробили його шанувальники, що помітили разючу схожість вершинного каменя-стрімчака з лобною частиною голови і носом відомого вченого. Скеля Чацького стала своєрідним пам’ятником, у якому втілені сторінки історії освіти на Волині.

Галузь: 
історик, економіст, засновник польської нумізматики, меценат
Рік народження: 
1765