Народився Ю. Крашевський у Варшаві, але дитинство його минало в сільській місцевості, серед мальовничої природи Волині. Закінчивши середню школу, майбутній письменник вступив у 1829 р. на філологічний факультет Вілінського університету. В період навчання брав активну участь у студентському житті та антиурядових гуртках, друкувався в періодичних виданнях. Через рік його було заарештовано і засуджено до тюремного ув’язнення. Вийшовши у 1832 р. з ув’язнення, Ю.Крашевський свою 20-річну і найбільш плідну в творчому відношенні частину життя пов’язав з Волинню.
В 1838 році Ю.Крашевський одружується і разом з дружиною поселяється на Волині, спочатку в с. Омельне Луцького повіту, потім в с. Городець біля Луцька. Влітку Ю.Крашевський перебуває у Киселях Урбановських, взимку виїздить в Дубно, Київ, Одесу. Під час подорожей він спілкується з краєзнавцями і дослідниками старожитностей, здійснює плідну роботу зі збирання і вивчення документів та джерел з історії землі Волинської. Саме в цей період він написав багато мистецтвознавчих і публіцистичних статей, повістей та оповідань з життя простих людей «Хата за селом», «Чернеча могила», «Два світи», «Повість без назви» тощо.
У 1853 р. Ю.Крашевський переїхав до Житомира, який на той час був столицею губернії і центром польського життя на Волині. Його обрали попечителем губернської гімназії. Перебуваючи на цій посаді, він сприяв покращенню харчування дітей, деяким допомагав матеріально. Працюючи директором Житомирського театру та головою дворянського клубу, він облаштовує бібліотеку, дбає про те, щоб на сцені театру здійснювались постановки драм польською мовою. 13 лютого 1857 року тут відбулась прем’єра п’єси Ю.Г. Крашевського «Портрет», яка з великим ентузіазмом була сприйнята горожанами.
З 1857 року Ю.І. Крашевський був головою Волинського товариства доброчинності. В тому ж році його запросили працювати в комітет із селянських справ. З кінця 1858 року був головою губернського дворянського клубу, а з 1859 р. співпрацював з Житомирським книговидавничим товариством, в якому видав цілий ряд своїх творів. Ю.І. Крашевський був і залишається автором найкращого історичного нарису про Житомир.
Ю.І.Крашевський за своїм світоглядом і політичною позицією не був противником свого класу, але демократична тенденція його повістей, захист людських прав кріпака, широкий протест проти свавілля і бездушності панства – все це єднає повісті з антикріпосницькою творчістю багатьох українських письменників.
Селянські повісті Ю.Крашевського, які з’явились в період гострої боротьби проти феодально-кріпосницького ладу, відтворювали сувору правду тогочасної дійсності, класову і станову нерівність, що панувала в усіх сферах суспільного життя.
У 1859 році Крашевський назавжди залишив Житомир. За півроку він об’їздив багато країн Європи.
В 1883 році Крашевського було заарештовано в Берліні за звинуваченням у державній зраді на користь Франції і засуджено на 3,5 роки в’язниці у Магдебурзі. Звільнили письменника в листопаді 1885 року. 19 березня 1887 року Крашевський помер у Женеві. Похований у Кракові.
Бібліографія письменника становить 232 романи, тисячі літературних, наукових, мистецьких статей, близько 30 тисяч листів. Всупереч всьому, його кращі твори досі перевидаються і читаються. А для нас вони цікаві ще й тим, що у багатьох йдеться про Волинь.
Житомиряни шанують пам’ять про Ю.І. Крашевського. У місті проходять міжнародні науково-краєзнавчі конференції, присвячені життю та діяльності видатного польського письменника, просвітителя і громадського діяча, відкриті пам’ятні меморіальні дошки на будинках, де він мешкав і на обласній філармонії (колишній театр), створено Польський театр імені Ю.Крашевського.