Врублевський Василь Марцельович

09.04.1963

Василь Врублевський народився 9 квітня 1963 р. в селі Карвинівка Романівського (тоді Дзержинського) району Житомирської області. У 1989 р. закінчив філологічний факультет Житомирського державного педагогічного інституту ім. І. Франка за спеціальністю «Українська мова та література».

Із 1985 до 2005 року працював на різних посадах у засобах масової інформації та видавництвах, зокрема – кореспондентом та завідувачем відділу газет «Червоний прапор», «Зоря комунізму», обласної молодіжної газети «Комсомольська зірка», згодом – у «Житомирському віснику», далі – у газеті «Прес-Форум», редактором «Нової літературної газети», заступником головного редактора газети «Місто». Реалізував низку інших проектів, серед яких часописи «Житній ринок» та «Авжеж!». Безкомпромісним і сміливим публіцистом виявив себе на посту редактора газети «Вільне слово» (2002-2005 рр.).

Член Асоціації українських письменників (1997) та Національної спілки письменників України (2003). З травня 2004 по травень 2007 року – голова Житомирської обласної організації Національної спілки письменників України. Лауреат літературної премії ім. Бориса Тена.

У лютому 2005 року призначений на посаду начальника управління культури (із жовтня 2005 року – управління культури і туризму) Житомирської облдержадміністрації, з 2010 р. В. Врублевський очолює Житомирську обласну універсальну наукову бібліотеку ім. Олега Ольжича.

Як прозаїк дебютував у 1984 році. У його творчому доробку – книги прози «Замах на генсека» (1992), «Сім історій» (1993), «Тріщини» (1998), «Нардепка» (2004), «Кава-сутра. В обіймах імператриці» (2006), «Мертвому півню фагот не потрібен, або Каїруанські хроніки» (2015) та 4-томне зібрання творів (2017), п’єси та поетичні збірки.

Василь Врублевський виступив дослідником життя та творчості низки українських письменників першої половини ХХ ст., зокрема, Людмили Волошки, Клима Поліщука, Якова Савченка (ним упорядкована антологія  «Проклятого віку струна: Поезія повернутих із забуття» (1992).

Окремі прозові твори перекладені білоруською, німецькою, польською, англійською, хорватською, чеською, російською мовами. З польської Врублевський В. переклав наступні твори: проза Т. Боровського («Прощання з Марією», «Хлопчик з Біблією», «У нас в Гармензасі», «Люди йшли, йшли...» та ін.), з російської — окремі поезії В. Шаламова.

За п'єсами В. Врублевського у Житомирському облмуздрамтеатрі ім. І. Кочерги поставлено вистави «Хід конем» (2015, режисер Н. Тімошкіна) та «Театральний гамбіт» (2016, режисер Н. Тімошкіна), «Русалонька» (2018, режисер Н. Тімошкіна), у «Театрі на Новому бульварі» (Житомир) – «Діло житейське» (2017, режисер Г. Артеменко), «Кава-сутра» (2017, режисер Г. Артеменко).

За перекладами В. Врублевського у Житомирському облмуздрамтеатрі ім. І. Кочерги здійснено постановки: «Тінь» за однойменною п'єсою Є. Шварца (2005, режисер Н. Тімошкіна), «Аделаїда» Є. Унгарда (2006, режисер В. Карпенко), «Між небом і землею» І. Афанасьєва (2006, режисер Н. Тімошкіна), «Стрибок з третього поверху» за п'єсою-монологом Я. Пулинович «Наталчина мрія» (2011, режисер Г. Артеменко), «Жінка в стилі джаз» В. Дяченка (2013, режисер Н. Тімошкіна), «Зовсім інші» за твором Л. Герша «Ці волелюбні метелики» (2014, режисер П. Авраменко), «Смішні гроші» Р. Куні (2016, режисер П. Авраменко), у «Театрі на Новому бульварі» (Житомир) – «Наталчина мрія» Я. Пулинович (2015, режисер Г. Артеменко), «Три Тетяни» В. Зуєва (2016, режисер Г. Артеменко).

У доробку Василя Врублевського понад сотня літературознавчих статей, рецензій, краєзнавчих розвідок, опублікованих у періодичних виданнях, часописах, збірниках та антологіях.

Віртуальна виставка: «Василь Врублевський - письменник, журналіст, видавець»