Боровський Тадеуш

12.11.1922 – 2.07.1951.

Тадеуш Боровський народився 12 листопада 1922 року в Житомирі. Батько – Станіслав Боровський – працював бухгалтером у бджолярсько-садовій спілці. У 1926 році його було заарештовано органами внутрішніх справ за участь у так званій Польській Військовій організації і відправлено після суду на будівництво Біломорсько-Балтійського каналу. Через чотири роки прийшла черга матері. Теофілю Боровську було вислано до Сибіру. Тадеуш із старшим братом Юліушем залишилися приреченими на сирітське існування і постійні нестатки. Добре, що не дозволили вмерти далекі родичі. І понині зберігся будинок в Житомирі у Деревообробному провулку, 5, де минули житомирські роки життя Тадеуша. Тільки у 1932 році батька звільнили з табору, у зв’язку з польсько-радянським обміном в’язнями і за клопотанням Товариства Червоного Хреста, у числі інших репатріантів його з дітьми було відправлено до Польщі. Згодом повернулася додому й мати.

Вся родина оселилась у Варшаві. Та очікувані сподівання на щасливе життя виявилися марними. Нестатки і злидні супроводжували родину Боровських. А у вересні 1939 року під час облоги німцями Варшави згорів їх будинок і родина залишилась без даху над головою.

Тадеуш спочатку вчився у бурсі, а потім у Варшаві, у таємних так званих «добровільних групах» (в окупованій фашистами Польщі навчання рідною мовою заборонялося). Після отримання у 1940 р. атестата зрілості обдарований юнак вивчає полоністику у підпільному Варшавському університеті. Та головним учителем для Тадеуша стали життєві університети. Разом із друзями-однодумцями він розгортає активну діяльність за визволення Батьківщини. У жорстоких умовах окупації у 1942 році побачила світ видрукувана на склографі перша збірка поезій Т. Боровського «Де б не була земля». У лютому 1943 року його було заарештовано гестапо.

Страшних тортур у гітлерівських катівнях зазнав Боровський: тюрма, чотири табори смерті (з-поміж них – Освенцим і Дахау), двічі просто випадково уникав смерті – газової камери і розстрілу.

Незважаючи на всі примхи долі, він не забував про поезію. У Дахау написав чимало віршів, більшість з яких присвятив нареченій Марії, яка також знаходилась в Дахау.

1 травня 1945 року американські війська звільнили 23-річного Тадеуша разом з іншими в’язнями Дахау. Та на цьому поневіряння не скінчилися. Колишній в'язень потрапляє до табору для переміщених осіб. Виснажений і хворий він важив лише 35 кг і ледь тримався на ногах. До важкого фізичного стану додаються і психічна депресія. В вересні 1945 року його було звільнено остаточно.

У Мюнхені Боровський видає поетичну збірку «Імена хвиль», написану у таборах. Згодом, там же, в Мюнхені, у 1946 році Боровський спільно з Крістіном Ольшевським і Янушем Седлецьким видає книгу спогадів «Ми були в Освенцимі» - звинувачувальний акт про злодіяння фашизму. Їх публікація стала визначним літературним явищем. Тадеуш зрозумів, що його покликання – це проза.

Влітку 1946 року Боровський повертається до Польщі, із запалом і творчою енергією він поринає в літературну діяльність. Незабаром в Польщу повертається його наречена Марія. Вони одружуються.

В 1946-47 роках письменник редагує молодіжні журнали «Свят молодих» і «Гурт», очолює клуб молодих літераторів і вчених при будинку війська Польського. У березні 1948 року Боровський вступає в Польську робітничу партію і цього ж року випускає найвідомішу свою книжку оповідань «Прощання з Марією», у якій він розповідає правду про «пекло ХХ віку» - Освенцим, розкриває психологію катів і їх жертв. Твори письменника викликали неоднозначну оцінку на Батьківщині. Оповідання були трактовані «як морально небезпечні», які вказують на те, «що душі жертви прищеплена зараза зла».

У 1949 році Боровський приїздить до Німеччини, де займає посаду референта з питань культури у Польському інформаційному прес-бюро у Східному Берліні.

У березні 1950 року Боровський повертається до Польщі, стає членом редколегії щойно створеного журналу «Нова культура», де веде розділ публіцистики. Цього ж року його обирають головою правління Спілки польських письменників. Він плідно працює. За короткий період доробок письменника становить 5 томів творів. Та новий складний політичний курс країни і сумніви, що супроводжують письменника, стають у протиріччя. У його літературній творчості виникає роздвоєння: він намагається писати по-новому, разом з тим не залишає і своїх попередніх задумів. Багато його оповідань викликають непорозуміння серед читацької аудиторії. За таких складних обставин Боровський опиняється у стані глибокої душевної депресії: 2 липня 1951 року він покінчив життя самогубством. Тонка душа поета відчувала фальш Системи. Він помер у неповні 29 років.

Галузь: 
польський письменник
Рік народження: 
1922