Крищенко Вадим Дмитрович

1.04.1935

Народився Вадим Дмитрович Крищенко 1 квітня 1935 року в Житомирі в сім’ї студентів Житомирського педінституту. Дитячі роки минули у дідуся в селі Глибочок Баранівського району. Це вони з добрим баченням світу і безмежною любов’ю до землі благодатно вплинули на формування поетичного світогляду майбутнього поета.

Запам’ятались хлопчині важкі роки фашистської окупації, а коли батько повернувся з фронту, Вадим з батьками оселився в Житомирі. Десятирічку закінчував в школі № 23, тепер Житомирська міська гуманітарна гімназія. В 2011 році тут було відкрито музей В. Крищенка.

Коли йому виповнилось 14 років, померла мати. Світлий образ матері пройшов через всю його поетичну творчість.

Під час навчання в Київському державному університеті на факультеті журналістики, брав участь у студентському театрі, відвідував літературну студію, якою керував Юрій Мушкетик, а старостою був Василь Симоненко. Перебував на журналістській роботі. Перша збірка поезій «Тепла прорість» вийшла в 1963 році. Поетичний доробок Вадима Крищенка становить 30 збірок: «Щирість» (1966), «Зустрічі з літом» (1974), «Ясен день» (1977), «Напруга дня» (1979), «Доки живу» (1985), «Біля останнього багаття» (1993), «Дзвонар» (1998) та ін., окремо слід виділити збірки для дітей: «Паперові човники» (1972), «Сонячне яблучко» (1973), «Ласкаві промінці» (1975), «В містечку чудес» (1977), «Завтра в школі» (1978), «Ромашки» (вірменською мовою), «Март, откуда ты идёшь» (російською мовою) та ін.

Поетична палітра Вадима Крищенка воістину багата. У його дивосвіті любов до сонця і хліба, до батьків і друзів, до України, філософське осмислення людського буття, замилування красою неба і землі, звеличення любові і добра.

Поезія «Браття-українці» - високого громадянського звучання. Це роздум про самоусвідомлення української нації в епоху відродження. Поетові болить душа за державу, за народ, який обкрадають можновладці.

Дуже широкий діапазон має пісенна лірика поета. У співпраці з кращими композиторами України народились такі пісні: «Отчий край», «Молитва за Україну», «Дві гітари», «Лебеді кохання», «Наливаймо браття кришталеві чаши», «Полісяночки», «Берег любові», «Одна єдина» та інші.

Його пісня «Кришталеві чаши» стала воістину народною, а у поетичному доробку цього талановитого поета багато крилатих висловів, які надовго запам’ятовуються.

Юрій Мушкетик зазначив, що Крищенко – один із найщиріших нині поетів-піснярів з невичерпним пісенним набутком, позначеним задушевністю і ліризмом. Його внесок в сучасну поезію значний. За вагомий особистий внесок у розвиток українського пісенного мистецтва Вадима Крищенка нагороджено орденом «За заслуги» ІІ ступеня (2007) та орденом князя Ярослава Мудрого V ступеня (2005).

Галузь: 
поет-пісняр
Рік народження: 
1935