Хорошів

Хόрошів – селище міського типу у Житомирській області, центр Володарсько-Волинського району, що на Поліссі, знаходиться біля річки Ірша, на відстані 70 км північніше Житомира. Населення – 7 880 осіб (на 1.11.2012 р.).

Вперше згадується у 1545 р. як село Олександрополь, назване на честь власника – боярина Олександра Пронського. З 1607 р. переходить у власність литовського княжого роду Сапегів і називається Хорошки, Хорошк, а у 1617 – 1912 роках – Горошки. У XVIII ст. Горошки належали українському шляхетському роду Немиричів. Населення містечка брало участь у Визвольній війні під проводом Б. Хмельницького. У 1683 – 1699-х роках у Горошках перебували козацькі загони С. Палія та З. Іскри. У 1793р., після другого поділу Речі Посполитої, анексоване Російською імперією. У 1796 р. імператриця Катерина II подарувала Хорошки полководцеві Михайлові Кутузову, який відзначився під час російсько-турецької війни. Кутузов бував у своєму маєтку в Хорошках у 1802–1805 рр. У 1912р., з нагоди сторіччя Вітчизняної війни 1812 р., Хорошки перейменовуються у Кутузове, у 1921 році – у Володарськ (на честь відомого діяча більшовицької партії В. Володарського (Мойсея Гольдштейна), вбитого у 1918р., а в 1927 р. – на Володарськ-Волинський.

Сучасну назву – Хорошів – носить з 18 лютого 2016 року, відповідно до постанови Верховної Ради № 3854 від 04 лютого 2016 року "Про перейменування окремих населених пунктів та районів", відповідно до якої селище міського типу Володарськ-Волинський Володарсько-Волинського району перейменоване на селище міського типу Хорошів.

До 1930-х років тут були численні німецькі колонії. 1914 року в Хорошеві відкрито Вище початкове училище, в якому працював О. Довженко.

Навколо містечка є поклади облицювального будівельного каміння, коштовного каміння. На околицях Хорошева інтенсивно розроблялися родовища мінералів. Тут можна побачити також давні занедбані напівзруйновані шахти і велику кількість своєрідних штучних водойм, що утворилися в результаті інтенсивної діяльності з видобутку каменів. Вода в таких колишніх кар’єрах, як правило, чиста, має яскраво-блакитний відтінок.

У селищі є Музей коштовного і декоративного каміння, сучасні фонди якого нараховують понад 1700 експонатів. Ця мінералогічна колекція, заснована у 1951 р., базується на зразках гірських порід і мінералів камерних пегматитів Волинського родовища моріону. Це єдине в Україні родовище камерних пегматитів, де видобувалися унікальні кристали кварцу, топазу і берилу. Експозиція музею займає п'ять залів. Музей відвідують численні вітчизняні і зарубіжні делегації. В центрі містечка знаходиться музей історії району, в якому представлено різнобічну інформацію про Горошківщину та її видатних людей. У містечку є історичні пам’ятки та пам’ятники, наприклад, Пам’ятний знак 465-річчю містечка Горошки, Курган періоду кам’яного віку (на території приватної садиби), пам’ятники воїнам, що загинули за визволення району у німецько-радянській війні, жертвам голодомору 1932 – 33рр. та більшовицьких репресій.

Окрасою Хорошева є старовинний парк, закладений у XVIII ст. над високим берегом річки Ірші. Збереглися вікові дуби та залишки старовинних фортифікацій – земляних валів та ровів. У XIX ст. в центрі парку знаходився палац, який належав М. І. Кутузову, а потім його нащадкам. Під час Першої світової війни палац було перетворено на військовий шпиталь для поранених. У 1919р., під час громадянської війни, палац згорів. Пізніше на його місці утворився пустир, що заріс чагарниками. У 1941 р. частину дерев у парку було вирубано німецькими окупантами для відновлення мосту через Іршу, знищеного відступаючими частинами Червоної Армії. У 1959 р. парк було названо на честь М. І. Кутузова і встановлено бюст полководця (скульптор Г. Постников). У серпні 2004р. цей пам'ятник став жертвою вандалізму: постамент було частково зруйновано, а бронзове погруддя вкрадено. Пізніше на цьому місці було встановлено новий пам'ятник Кутузову.

У селищі діють загальноосвітні та дошкільні навчальні заклади: Хорошівське навчально-виховне об'єднання «Школа-дитячий садок» І-ІІІ ст. № 1, Хорошівська гімназія, Хорошівський ДНЗ «Веселка».

У Хорошеві народились: письменник В. Андрійчук, психолог Берштейн, поет С. Гельмонд, народний художник СРСР В. Пінчук. Уродженцем Хорошева є Герой України, захисник Майдану Прохорчук Віктор Олександрович. Тут жили і працювали кінорежисер О. Довженко, геологи Г. Осовський, С. Бєльський, Б. Гаврусевич. Бував і вивчав унікальні поклади корисних копалин краю академік О. Фєрсман.

 

Література:

Власюк Л. Л. Історія створення музею коштовного і декоративного каміння у Володарськ-Волинському / Л. Л. Власюк, В. К. Каменчук, В. В. Яковлєва // Бердичівська земля у плині часу : у 2 ч. : матеріали міжнар. наук.-краєзн. конференції, присвяченої 150-річчю від дня народження класика англ. л-ри Джозефа Конрада, 26-29 верес. 2007 р. - Житомир, 2007. - Т. 37, ч. 2. - С. 141-150.

 

         Володарськ-Волинський, містечко, райцентр // Цікава Житомирщина : в 4 т. : ілюстрована туристична енциклопедія / Г. П. Мокрицький. - Житомир, 2011. – Т. 1. - С. 141-145 : фото.

 

Дика А. Історія Володарськ-Волинського / А. Дика // Матеріали обласної науково-практичної конференції "Роль краєзнавства в духовному збагаченні особи", 20-21 травня 1998 р. – Житомир, 1998. - С. 139-146.

 

Володарськ-Волинський район // Житомирщина туристична : краєзнавчі нариси / М. М. Костриця, М. Ю. Костриця. - Житомир, 2009. - С. 134-152 : фото

 

Володарськ-Волинський район // Книга скорботи України. Житомирська область. - Житомир, 2002. - Т. 1. - С. 185-214.

 

Володарськ-Волинський район // Книга Пам'яті України. Переможці. – Житомир, 2010. - Т. 1 : Житомирська область: [Андрушівський район. Баранівський район. Бердичівський район. Брусилівський район. Володарсько-Волинський район]. - С. 501-602.

 

Цвіра І. А. Туристичними шляхами Володарщини : путівник / Ігор Цвіра. - Новоград-Волинський : НОВОград, 2007. - 48 с. : фото кольор., карти.    

   Вміщено один краєзнавчо-пізнавальний маршрут селищем Володарськ-Волинський (нині Хорошів).

 

Володарськ-Волинський район // Туристичними шляхами Володарщини : путівник / Ігор Цвіра. - Новоград-Волинський, 2007. – С. 9-19 : фото, кольор., карти.

 

Рік утворення: 
1545
Населення: 
7,880