Віртуальний огляд книжкових виставок з мистецтва

 Карантин продовжується. Житомирщина у червоній зоні. Але книжкові виставки створюються. У квітні 2021 року, відділ літератури з мистецтв бібліотеки, експонує такі книжкові виставки: 

 «Зі святом Пасхи!». До Великодніх свят (вист.-інсталяція); 

 «Культурна та історична спадщина України». До Дня пам'яток історії та культури.

 (вист.-вернісаж);

 «Жменька сміху всім на втіху». До Дня гумору (експерс-огляд);

 «Монументально-декоративне мистецтво України ХХ століття». До 110-річчя від дня народження С. А. Кириченка (1911-1988), живописця (вист.-вернісаж); 

 «Чорнобиль: наша біль, наша пам'ять.». До Дня Чорнобильської трагедії (вист.-реквієм); «Людина та Всесвіт». До Всесвітнього дня космонавтики (вист.-екскурсія); 

 «Легка крилатість танцю». До Всесвітнього дня танцю

 (вист.-вернісаж); 

 «Джаз – класика на всі віки». До Всесвітнього дня джазу (експрес-огляд);

 «Свято цирку». До Всесвітнього дня цирку (експрес-огляд).

 У квітні було оновлено постійнодіючу виставку «Весняні свята та обряди українців». На виставці представлені книги про цикл весняних народних свят і обрядів. Виставка іллюстрована та цікава для користувачів різних вікових категорій.

 День сміху (День усіх дурнів) відзначається 1 квітня. Цей день не внесено ні в які календарі знаменних дат і всенародних свят, але його цілком можна віднести до міжнародних, оскільки він з однаковим успіхом відзначається й в Україні, і в Німеччині, і в Англії, і у Франції, і в Скандинавії, і навіть на Сході. У одних країнах 1 квітня називають Днем сміху, в інших — Днем дурня. У цей день кожен хоче пожартувати над кимсь, тож ніхто не застрахований від розіграшів і навіть найсерйозніші люди мимоволі посміхаються. Як припускають науковці, до нас це свято прийшло з Німеччини, імовірно, на початку XVIII ст. Його називали ще брехливим днем або Марією-брехухою — одним із народних прізвиськ Марії Єгипетської — святої VI ст., день вшанування якої за старим стилем збігається з 1 квітня. Того дня дівчата дурили людей, аби верховодити майбутнім чоловіком. Для цього дня маємо приповідку: «Першого квітня — брехня всесвітня!». Працівники відділу до цього свята підготували експрес-огляд «Жменька сміху всім на втіху».

 Виставка-вернісаж «Монументально-декоративне мистецтво України ХХ століття». До 110-річчя від дня народження С. А. Кириченка (1911-1988), живописця експонується у квітні.

 На ній можна знайти цікаву інформацію про Кириченка Степана Андрійовича — українського живописця, графіка, художника монументально-декоративного мистецтва, заслуженого діяча мистецтв України (1963), народного художника УРСР (1981). Народився художник в селі Чоповичі (нині Малинський район, Житомирська область, Україна) в українській сільській християнській родині Андрія Ігнатійовича і Варвари Кириченків. Навчався в Київському художньому інституті у відомих художників Ф. Кричевського, А. Тарана та М. Рокицького. Його мозаїка «Україна» експонувалася на Всесоюзній художній виставці в Москві, а також 1958 року на Всесвітній виставці в Брюсселі, де була відзначена срібною медаллю. Разом з іншими колегами брав участь у монументально-декоративному оформленні Всесоюзної сільськогосподарської виставки в Москві. Твори зберігаються у ДТГ, Національному художньому музеї України, Національному музеї Т. Шевченка та Севастопольському художньому музеї.

 Великдень, або Світле Христове Воскресіння – найдавніше і найбільш шановане християнське свято. Встановлене воно на згадку про подію, яка є центром біблійної історії. Свято символізує перемогу над смертю Ісуса Христа, котрий прийняв смерть за гріхи людей і спасіння людського роду від страшних бід. Для багатьох християн Світле Христове Воскресіння – найбільш довгоочікуваний, світлий і радісний день, до якого вони заздалегідь готуються з особливим трепетом. Важливе свято православні християни цьогоріч відзначатимуть у травні, а католики – місяцем раніше. Актуальна виставка-інсталяція«Зі святом Пасхи!»будеяк у квітні так і в травні. Підготовлена працівниками відділу. Виставка дуже яскрава та несе ознайомчий характер.

 Святкування Міжнародного дня польоту людини в космос відбувається щорічно, 12 квітня. У 1961 року радянський космонавт Юрій Гагарін на космічному кораблі «Восток» з космодрому «Байконур» вперше у світі зробив орбітальний обліт Землі, який тривав 108 хвилин. В Україні професійне свято тих, хто є дотичним до космонавтики – День працівників ракетно-космічної галузі України. Свято встановлене згідно з Указом Президента від 13 березня 1997 року. Свого часу українські науковці зробили величезний внесок у розвиток радянської космонавтики, що дозволило СРСР бути провідною космічною державою. Численні українські наукові установи, конструкторські бюро, промислові підприємства були причетні до багатьох найважливіших космічних перемог СРСР – від перших польотів у космос до створення й запуску космічного ракетного комплексу «Енергія-Буран». Донедавна Україна входила в топ-п'ятірку країн за кількістю космічних запусків, але нині, переважно через брак коштів, втрачає раніше завойовані позиції. Наразі пріоритетним напрямком української космонавтики є міжнародна співпраця, участь у реалізації міжнародних проектів.

 Працівниці відділу мистецтв ЖОУНБ ім. О. Ольжича пропонують жителям та гостям міста виставку-екскурсію «Людина і Всесвіт», приуроченої до цієї дати. Виставка іллюстрована та цікава для користувачів різних вікових категорій.

 18 квітня щорічно українці відзначають День пам'яток історії та культури. Свято встановлено в Україні «…на підтримку ініціативи вчених, архітекторів, реставраторів, працівників державних органів охорони пам'яток історії та культури…» згідно з Указом Президента України. До цієї дати у відділі демонструється книжкова виставка «Культурна та історична спадщина України. На ній можна знайти цікаву інформацію про свято та культурно-історичні пам'ятки поліського краю та України вцілому.

 Всесвітній день цирку відзначається в усьому світі щороку у третю суботу квітня за ініціативою Європейської циркової асоціації. Експрес-огляд «Свято цирку» підготовлений працівниками відділу розкриває тему історії створення цирку в Україні та його сьогодення.

 26 квітня 2021 року минає 35 років з дня найбільшої в історії людства техногенної катастрофи – аварії на Чорнобильській АЕС. 35 довгих років гіркої пам'яті, яка смутком і болем озивається в серцях багатьох. Адже життя поділилося навпіл – до і після. Скільки доль та життів було змінено назавжди, скільки мрій та сподівань залишилися нездійсненними. Чорнобиль продемонстрував могутність і, водночас, безсилля людини, ще раз доводячи, що можливості людського розуму великі, але за умови повної відповідальності за дії та вчинки. Виставка-реквієм «Чорнобиль: наша біль, наша пам'ять» детально розкриває цю тему.

 29 квітня весь світ відзначає свято, присвячене усім танцювальним стилям. Його проведення ініціювала Міжнародна рада танцю, в день народження французького балетмейстера Жана-Жоржа Новерра, який увійшов в історію як «батько сучасного балету». Танцюристи, звичайно, вважають, що свято танцю у них щодня, але і офіційну дату люблять та відзначають особливо. При всій своїй красі та легкості, танці — це важка праця і дисципліна, щоденні репетиції і тренування. Тому вибирають цю професію ті, хто жити не може без музики, чиє серце б'ється з нею в такт, а ноги постійно повторюють степи та па. 

 Інформація, що міститься у книгах зібраних у відділі зацікавить любителів танцю, яку можна переглянути на поличках кижкової виставки «Легка крилатість танцю». 

 Щорічно 30 квітня весь світ святкує Міжнародний день джазу. Метою свята його засновники позначили «підвищення інформованості міжнародної громадськості про педагогічну роль джазу як сили, що допомагає світу, єдності, діалогу та розширенню контактів між людьми». У даний час багато громадські організації, навчальні заклади та приватні особи, органи державної влади надають підтримку просуванню джазу. І Міжнародний день джазу — один інструмент для цього. Джаз виник в кінці 19 — початку 20 століття в США як синтез африканської та європейської культур і донині залишається унікальною формою музичного мистецтва, що об'єднує раси і національності і стирає межі між людьми і державами. Експрес-огляд «Джаз – класика на всі віки», підготовлений працівниками відділу, розкриває інформацію про напрямок у музці –джаз. Виставка дуже яскрава та несе ознайомчий характер.