«Мистецький календар»

Експозиції книжкових виставок

У червні 2023 року відділ літератури з мистецтв експонує наступні виставки книг і періодичних видань у форматі «Мистецький календар»:

 «Український обрядовий календар. Червень 2023 рік».

У образотворчому мистецтві:

– «Архітектурні сторінки століть». До Дня архітектури

У музичному мистецтві:

– «Знаний і незнаний Заремба». До 190-річчя від дня народження Владислава Івановича Заремби (1833-1902), українського композитора, піаніста.

– «Ліричний король тенорів». 170 років від дня народження Олександра Пилиповича Мишуги (1853-1922), українського оперного співака, музичного педагога, мецената

 Код української нації:

– «Королівство дитячих мрій». До Міжнародного дня захисту дітей.

– «Батько і мати – два сонця гарячих…». До Всесвітнього дня батьків.

– «Природа – вічний зразок мистецтва…». До Всесвітнього дня охорони довкілля.

 Виставка «Український обрядовий календар. Червень 2023 рік».

Червень шостий місяць року в юліанському та григоріанському календарях. Червень – перший місяць метеорологічного літа в Північній півкулі. Місяць має найдовші дні та найкоротші ночі, бо саме на цей час припадає літнє сонцестояння21 червня (20 у високосний рік).

Головне свято обрядового календаря червня 2023 року – це Трійця, присвячене триєдності Бога. В Україні Трійця має давні традиції, пов'язані із зеленню та плетінням вінків.

Книги, що представлені на виставці «Український обрядовий календар. Червень 2023 рік», висвітлюють традиції та обряди народного календаря помісячно протягом року. Це видання: Одександр Кислишко, Ярослав Кислишко. Православні свята та народні звичаї; Благослови мати! (упорядник І. Т. Бойко); Дорогогійна скарбниця премудростей українського народу (автор-укладач М. Н. Шкода); Марко Грушевський. Дитина у звичаях і віруваннях українського народу та інші видання.

 Виставка «У образотворчому мистецтві:

– «Архітектурні сторінки століть». До Дня архітектури»»

У книгах (Михайло Ксеневич. Українська архітектура, її визначальний контекст у просторі, часі, інформації; Замки та фортеці (вступна стаття, коментар, упорядкування Л. Прибєги); Гейнор Аалтонен. Історія архітектури; Г. Б. Мунін, Х. Й. Роглєв, О. О. Гаца. Визначні пам’ятки Західної України; С. А. Таранушенко. Монументальна дерев’яна архітектура Лівобережної України;  І монастир той подібний небу (автор фото М. Андрєєв та інші); Національний заповідник «Софія Київська» (науковий редактор Н. Нікітенкт; автори-упорядники: Ж. Арустам’ян та інші)), представлених на виставці,  розповідається про те, що архітектура – це одночасно наука і мистецтво проєктування будівель, власне система будівельних споруд, які формують просторове середовище для життя і діяльності людей відповідно до законів краси.

 

 У музичному мистецтві:

– «Знаний і незнаний Заремба». До 190-річчя від дня народження Владислава Івановича Заремби (1833-1902), українського композитора, піаніста.

Творчу діяльність В. І. Заремби презентують книги на виставці «Знаний і незнаний Заремба»: Історія української музики. Т. 4 (редакційна колегія тому: Л. О. Пархоменко. (відповідадбний редактор), О. У. Литвинова. Б. М. Фільц); Лідія Корній. Богдан Сюта. Українська музична культура. Погляд крізь віки; Андрій Ольховський. Нарис історії української музики та інші видання, у яких  розповідається про те, що, зокрема В. І. Заремба є автором пісень і романсів українською та польською мовами, в тому числі 30 творів для голосу з фортепіано на слова Т. Шевченка («Музика до Кобзаря»). Переклав для фортепіано ряд українських народних пісень. Склав збірники музичної літератури для дітей – вокальний «Пісенник для наших дітей» і фортепіанний «Маленький Падеревський». Композиціям Заремби властива скромність технічних засобів і певна одноманітність настроїв, проте кращі його твори і аранжировки («Дивлюсь я на небо», «Така її доля» тощо) і досі дуже популярні.

– «Ліричний король тенорів». 170 років від дня народження Олександра Пилиповича Мишуги (1853-1922), українського оперного співака, музичного педагога, мецената.

У кінці 19 ст. українця Олександра Мишугу вважали «королем тенорів» та володарем найкращого ліричного голосу.

Творчість О. П. Мишуги яскраво розкривається у ряді видань, представлених на виставці «Ліричний король тенорів», зокрема у книзі «Олександр Мишуга – король тенорів» (автор-упорядник М. Головащенко). Серед статей, вміщених у збірнику, – спогади діячів вітчизняної культури та зарубіжних країн: Максима Рильського, Станіслава Людкевича, Олександра Кошиця, Євгена Кротевича, Михайла Микиші та багатьох інших. У книзі подано також листи, архівні документи, матеріали і літературні твори, в яких розкривається образ одного з найвизначніших митців кінця 19-го – початку 20 ст.

 Код української нації:

– «Королівство дитячих мрій. Образи дітей у фотографії». До Міжнародного дня захисту дітей»».

Уже традиційно 1 червня відзначається Міжнародний день захисту дітей –свято радості та надії. Саме в дітях продовження роду людського й здійснення своїх мрій і сподівань на краще.

На виставці «Королівство дитячих мрій. Образи дітей у фотографії» представлені книжкові видання: Природа – людині (упоряд. П. Г. Царфіс); Фото 79/80 (ред.. Т. Гуськова); Фото 76 (ред. Т. Баранова) та інші видання.

– «Батько і мати – два сонця гарячих… Образи батьків у живопису». До Всесвітнього дня батьків».

1 червня у світі відзначається також Міжнародний день батьків – тепле сімейне свято, присвячене, батькам, найважливішим людям у нашому житті.

На виставці «Батько і мати – два сонця гарячих… Образи батьків у живопису». До Всесвітнього дня батьків» представлені книжкові видання: Федір Кричевський (автор вступ. ст. та упоряд. Т. Членова); Анатоль Коломиєць (ред.-упоряд. М. Маричевський); Микола Пимоненко (авт. І. Огієвська) та інші видання, які яскраво розкривають зазначену тему виставки.

– «Природа – вічний зразок мистецтва…». До Всесвітнього дня охорони довкілля.

Всесвітній день охорони довкілля – міжнародний день ООН, що відзначається щорічно 5 червня.

На виставці  представлені книжкові видання: Івано-Франківщина (фото Б. Мінделя, вступне слово С. Пушина); Д. Клочко. Моя Україна; Перлини… (ред.. Ю. Іванченко) та інші видання, у яких тема «Природа – вічний зразок мистецтва…» змістовно висвітлена.